Наші 1990–ті. Перше покоління незалежних

Хліб з маслом і, якщо пощастить, з цукром. Схований під партою тетріс. Напхані кравчучки та картаті сумки. Олівець, що перемотує касету… А все ж меломани знали, що для цього краще підходять кулькові ручки BIC.

«Наші 1990–ті. Перше покоління незалежних» — це книга, яка розповідає про становлення першого покоління незалежних — тих, хто дорослішав разом із незалежною Україною.
Ми збирали її як колекцію артефактів і маркерів — речей, образів, історій, — через які читач може ввійти в контекст 1990-х. Книга поєднує голоси людей із різних регіонів України, різних соціальних і культурних контекстів. Для когось це були роки виживання, для когось — час можливостей і проривів, для когось — спогади про перші «маленькі радості». У цій множинності досвідів і формується загальний образ десятиліття. 
Це книга-фіксація епохи. У ній зібрано архівні фотографії, візуальні матеріали та артефакти часу — як спробу зберегти відчуття реальності, що вже зникає.

Обкладинка відсилає до електричок 90-х — простору руху й живого, хаотичного життя. Саме тут сходилися торгівля, побут і щоденне виживання, з усіма знаковими атрибутами епохи — кравчучками, спортивними штанами, дрібним крамом. Центральний образ — дерматинові сидіння, пошкоджені й порізані. Колись їх нищили навмисно, щоб матеріал не зрізали на «шкіряні» куртки. Як своєрідний жест, що багато говорить про бідність і розмиту межу між спільним і особистим.
Книга складається із кількох взаємопов’язаних частин, які разом формують об’ємний портрет десятиліття:
 
Стрічка часу — ключові події 90-х через фотографії українських фотодокументалістів, які фіксували реальність змін. 
 
Повсякдення — «човники», дефіцит, підпільні клуби, перші імпортні речі та іномарки, нова мода, городи, застілля, їжа, путівки в санаторій, щоденні практики виживання і радості. Як пів вулиці дітей ділило першу жуйку. Як замість лаку для волосся використовували цукор та воду. 
 
«Коли світ став кольоровим» — Червона Рута, Територія А, андеграудна містерія, перші рейви і розвиток електронної музики, повернення заборонених голосів у літературі, самвидави і станіславський феномен, сквоти, фестивалі, перформанси та мистецькі об’єднання. 
 
Есеї. Станіслав Стрілець — про великі сподівання перших років незалежності. Олександр Ірванець — про відчуття й атмосферу десятиліття.
Олег Криштопа — «Малиновий піджак» про буремність 90-х, феномен бандитизму й символіку епохи.
 
Довідник символів — впізнавані коди 90-х: аудіокасети й олівці, тамагочі, перші шкіряні куртки, техніка для проявлення фото та інші речі, що формували щоденність.
 
Епілог — текст-місток в сьогодення Галини Петросаняк, що підсумовує досвід десятиліття як стан переходу й осмислює його з перспективи часу.